Соціальний педагог

Соціальний педагог- Ковач Наталія Миколаївна 

Діяльність соціального педагога в закладах освіти передбачає створення умов для успішної соціалізації та адаптації дитини, як процесу набуття нею соціальної компетентності, формування і ствердження її як особистості, входження в активне громадське життя.

Соціальний педагог  -  це одна із головних фігур у школі, яка покликана об’єднати зусилля сім’ї, школи, громадськості для надання допомоги дитині.

З 27.02.2019 по 06.03.2019 р. соціальним педагогом Ковач Н.М. проведено захід "Дерево бажань" в якому учні 6-7 класів мали можливість залишити свої бажання вчителям ,учням і адміністрації школи.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Коли людині не підходить клімат, він починає хворіти. Психологічний клімат у сім'ї для дитини ще важливіше. Якщо такий клімат стає нестерпним для дитини, діватися йому нікуди: не виїдеш, батьків не зміниш... Тендітна нестійка психіка дитини не витримує.

Вона впадати в депресію, вуличну тусовку, алкоголь, наркотики.Тому, навіть, ваша дитина далека від ідеалу і може бути зовсім не схожа на Вас! БУДЬТЕ МУДРІ:

• Коли вже розгорівся скандал, зумійте зупинитися, змусьте себе замовкнути — навіть якщо Ви тисячу разів праві;
• Остерігайтеся! У стані афекту дитина дуже імпульсивна. Та агресія, яку вона проявляла по відношенню до Вас, може обернутися проти неї самої. Гострий предмет, ліки у Вашій аптечці — все може стати реально небезпечним, загрозливим її життю;
• Не кричіть, не дратуйтесь! Адже дитина дійсно може подумати, що ви її ненавидите. Вона буде в розпачі, а Ви, оглухнувши від власного крику, дитячий крик про допомогу не почуєте.
• Хваліть свою дитину! Не бійтеся і не скупіться, навіть якщо власний настрій нікуди... (до речі, це і засіб його поліпшити!) Ваше добре слово, обійми, поцілунок, ласкавий погляд — душевне підживлення на весь довгий і важкий день, не забудьте!

СІМЕЙНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

1. Придумайте разом з дітьми сімейний пароль, який кожен зможе використовувати в якості сигналу у випадку небезпечної ситуації.

2. Якщо ваша дитина добирається до будинку без супроводу дорослих, придумайте разом з нею постійний і найбільш безпечний маршрут. Домовтеся з дитиною про те, що вона постійно буде ходити саме цією дорогою.

3. Навчіть дитину берегти ключі і розкажіть їй, що робити, якщо вона їх втратить. Виходячи з дому, дитина повинна перевіряти, чи взяла вона ключ з собою.

4. Обговоріть межі околиць, в яких дитина може гуляти.

5. Сформуйте у дитини звичку розповідати про те, як вона проводить час, коли залишається без вашого нагляду.

6. Дитина обов'язково повинна знати своє ім'я, імена батьків, домашню адресу і телефон.

7. Діти повинні знати, як і в яких випадках можна подзвонити в поліцію, протипожежну службу та швидку допомогу.

Правила для батьків

1. Поважайте дітей, не робіть самі і не дозволяйте іншим примушувати дитину робити щось проти її волі.

2. Якщо ваша дитина говорить про нездоровий інтерес до неї вашого чоловіка, співмешканця, брата, дядька, прислухайтеся до її слів. Не залишайте дитину наодинці з цією людиною. Зверніться за допомо-гою до дитячого психолога, зателефонуйте в службу довіри або поліцію.

3. Обговорюйте з дитиною особливості статевого розвитку, відповідайте на його питання про сексуальні стосунки.

Батьки, пам'ятайте, що головним для дитини є ваша любов і увага!

Якщо ви вважаєте, що дитині загрожує небезпека, не залишайтеся байдужими! Якщо ви думаєте, що дитина ваших знайомих або сусідів піддається насильству, негайно зверніться до міліції за телефоном 102 або територіальний відділ внутрішніх справ міста.

ТВІЙ ВІК – ТВОЇ ПРАВА

Друже, чи знаєш ти, що Організація Об’єднаних Націй у Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу?

Не знаєш!?

Тоді ця сторінка якраз для тебе.

Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

Дитина має право:

• Право на життя. Право на ім’я.
• Право на громадянство.
• Право на відсутність дискримінації.
• Право на свободу совісті і релігійних переконань.
• Право на життя з батьками.
• Право на працю.
• Право на відпочинок.
• Право на захист життя та здоров’я.
• Право на освіту.
• Право на відсутність рабства.
• Право на житло.
• Право на свободу слова.
• Право на отримання іинформації.
• Право корисування досягненнями культуры.
• Право створювати сім’ю.
• Право участі у науково-технічній та художній творчості.

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

- відвідувати школу;

- самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

- дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або відновлення батьківських прав своїх батьків;

- висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;

- має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;

- може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
• має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, стипендією;
• здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
• може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
• допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
• має право вимагати відміни усиновлення;
• може навчатися водінню мотоцикла;
• має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
• несе карну відповідальність за деякі злочини;
• несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
• може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

- отримати паспорт;

- взяти шлюб при наявності поважних причин;

- управляти мопедом при їзді по дорогах;

- навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;

- заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;

- підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та має всі обов’язки.

Відповідальність за жорстоке поводження з дітьми

Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 35), а також Закон України «Про попередження насильствав сім'ї» (ст. 15) вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили на­сильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.

Кримінальна відповідальність за діяння, що становлять насильство над дитиною в сім'ї або за її межами наступає згідно з Кримінальним кодексом України. Кримінальний кодекс України орієнто­ваний на захист дитини від будь-яких форм фізичного, психологічного, сексу­ального або економічного та соціального насильства над дитиною в сім'ї або поза нею та постійно вдосконалюється в цьому напрямку. Дії, які складають жорстоке поводження з дитиною, враховуючи комплексний характер цього поняття, можуть містити склади злочинів, передбачених широким переліком статей Кримінального кодексу України.

Серед них умовно можна виділити три групи.

До першої групи належать склади злочинів, які можуть бути скоєні сто­совно будь-яких осіб, у тому числі, по відношенню до дітей.

До таких злочинів належать:

- умисне вбивство (ст. 115 ККУ);

- вбивство через необережність (ст. 119 ККУ);

- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ);

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 ККУ);

- умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 ККУ);

- побої і мордування (ст. 126 ККУ);

- катування (ст. 127 ККУ);

- погроза вбивством (ст. 129 ККУ) та деякі інші.

До другої групи належать склади злочинів, вчинення яких по відношенню до неповнолітнього або малолітнього визначено законодавством як кваліфі­куюча обставина, що тягне за собою більш суворе покарання, передбачене частинами другими, третіми тощо відповідних статей Кримінального кодексу України.

Слід окремо звернути увагу на такі злочини, як торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 ККУ), а також сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 ККУ). Вчинення цих злочинів по відношенню до неповнолітнього або малолітнього передбачено як кваліфі­куючу обставину (відповідно, ч. 2, 3 ст. 149 ККУ та ч. 3,4 ст. 303 ККУ).

Слід підкреслити, що ці статті містять примітки стосовно вчинення вка­заних злочинів по відношенню до дитини, які відтворюють міжнародні стан­дарти щодо попередження жорсткого поводження з дітьми, а саме вимоги Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жін­ками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транс­національної організованої злочинності, а також Факульта-тивного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і ди­тячої порнографії.

Третю групу становлять злочини, які можуть бути скоєні тільки по відно­шенню до дитини, оскільки особу потерпілого від таких злочинів, яким може виступати тільки дитина, передбачено їх основних складом.

До таких злочи­нів належать:

- умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 ККУ);

- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я ді­тей (ст. 137 ККУ);

- підміна дитини (ст. 148 ККУ);

- експлуатація дітей (ст. 150 ККУ);

- використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 ККУ);

- статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 ККУ);

- розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ);

- ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 ККУ);

- злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 ККУ);

- незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 ККУ).

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодек­сів України щодо усиновлення» від 4 червня 2009 р. запроваджено більш жорсткі заходи кримінальної відповідальності за вчення цього злочину;

- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 ККУ);

- спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 ККУ);

- схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 ККУ).

До групи злочинів, які можуть бути скоєні тільки по відношенню до дити­ни, примикає також злочин, передбачений ст. 167 ККУ «Зловживання опікун­ськими правами». Потерпілими від цього злочину можуть бути як діти, так і повнолітні особи, щодо яких встановлено опіку чи піклування, проте такі дії нерідко вчинюються саме по відношенню до неповнолітніх і малолітніх.

Адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у насиль­стві щодо дитини в сім'ї та поза нею, передбачено не лише cт. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а й у випадках вчинення таких адміністративних правопорушень, як:

- нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до гро­мадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спо­кій громадян, утворюють дрібне хуліганство і тягнуть за собою адмі­ністративну відповідальність за ст. 173 КУпАП;

- якщо під час насильства в сім'ї було допущено порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших громадських місцях у заборонений рішеннями сільських, селищних, міських рад час, то таке діяння тягне за собою відповідальність за ст. 182 КУпАП;

- доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповноліт­нього, особами, які їх замінюють, або іншими особами охоплюється ст. 180 КУпАП;

- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбаче­них законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністра­тивну відповідальність за ст. 184 КУпАП.

Слід мати на увазі, що закріплене в статті 55 Конституції України право на судовий захист, тобто можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, надається будь-якій особі без вікових обмежень з моменту народження. Цивільне процесуальне законодавство конкретизує механізм реалізації будь-якою особою, у тому числі і дитиною, конституцій­ного права на судовий захист, якщо її права, свободи чи інтереси порушені або оскаржені. Реалізувати це право неповнолітня особа (дитина) може само­стійно у передбачених законом випадках або за допомогою законного пред­ставника. Неповнолітня особа може реалізувати право на судовий захист безпосередньо у справах, що виникають ізсімейних правовідносин, за умови досягнення чотирнадцяти років та малолітня особа - за наявності законного представника.

Відповідно до ст. 18 та ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України кожен учас­ник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпо­середнє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Крім того, на таку можливість може додатково вказуватися в окремих статтях СК України, зокрема в ст. 165, що визначає осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, а також в ст. 240, що визначає осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним, окремо вказується й на дитину, яка до­сягла чотирнадцяти років.

ПРАВИЛА, ЩО ДОЗВОЛЯЮТРЬ ЗАПОБІГТИ ВЖИВАННЮ ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН ВАШОЮ ДИТИНОЮ

Як при будь-якій хворобі, при дотриманні певних профілактичних заходів можна вберегти дитину від споживання тютюну, алкоголю та наркотиків. Звичайно, не всі представлені нижче способи легко втілюються, але в сукупності вони дають реальний позитивний результат.

1. Спілкуйтеся один з одним

Спілкування — основна людська потреба, особливо для батьків і дітей. Відсутність спілкування з вами змушує її звертатися до інших людей, що могли б з нею поговорити. Але хто вони і що порадять Вашій дитині?

Пам'ятайте про це, намагайтеся бути ініціатором відвертого, відкритого спілкування зі своєю дитиною.

2. Вислуховуйте один одного

Уміння слухати — основа ефективного спілкування, але робити це не так легко, як може здатися з боку.

Вміння слухати означає:

• бути уважним до дитини;

• вислуховувати його точку зору;

• приділяти увагу поглядам і почуттям дитини, не сперечаючись з нею;

Не треба наполягати, щоб дитина вислуховувала і брала ваші уявлення про що-небудь. Важливо знати, чим саме займається ваш дитина. Іноді зовнішня відсутність будь-яких небажаних дій приховує за собою шкідливе заняття.

Наприклад, підліток поводиться тихо, не грубіянить, не пропускає уроків. Ну, а чим він займається? Адже вживання наркотичних речовин і є "тихим" на відміну від тих, хто вживає алкоголь. Слідкуйте за тим, яким тоном ви відповідаєте на питання дитини. Ваш тон "говорить" не менш ясно, ніж ваші слова. Він не повинен бути глузливим або поблажливим.

Заохочуючи дитину, підтримуйте розмову, демонструйте вашу зацікавленість у тому, що вона вам розповідає. Наприклад, запитайте: "А що було далі?" або "Розкажи мені про це..." або «Що ти про це думаєш?»

3. Ставте себе на її місце

Підлітку часто здається, що його проблеми ніхто й ніколи не переживав. Було б непогано показати, що ви розумієте, наскільки їй складно. Домовтеся, що вона може звернутися до вас у будь-який момент, коли це дійсно необхідно. Головне, щоб дитина відчувала, що вам завжди цікаво, що з нею відбувається. Якщо Ви зумієте стати своїй дитині другом, ви будете найщасливішими батьками!

4. Проводьте час разом

Дуже важливо, коли батьки вміють разом займатися спортом, музикою, малюванням або іншим способом влаштовувати з дитиною спільне дозвілля або спільну діяльність. Це не обов'язково має бути щось особливе. Нехай це буде похід в кіно, на стадіон, на риболовлю, по гриби або просто спільний перегляд телевізійних передач. Для дитини важливо мати інтереси, які будуть найбільш дієвим засобом захисту від тютюну, алкоголю і наркотиків. Підтримуючи її захоплення, ви робите дуже важливий крок у попередженні від їх вживання.

5. Дружіть з його друзями

Дуже часто дитина вперше пробує психотропні речовини у колі друзів. Часом друзі мають величезний вплив на вчинки вашої дитини. Вона може відчувати дуже сильний тиск з боку друзів і піддаватися почуттю єднання з натовпом. Саме від оточення багато в чому залежить поведінка дітей, їх ставлення до старших, до своїх обов'язків, до школи і так далі. Крім того: в цьому віці дуже велика тяга до різного роду експериментів. Діти пробують палити, пити. У багатьох у майбутньому це може стати звичкою.

Тому важливо в цей період — постаратися взяти участь в організації дозвілля друзів своєї дитини, тобто їх теж залучити до занять спортом або творчістю, навіть шляхом внесення грошової плати за таких хлопців, якщо вони з неблагополучних сімей. Таким чином, ви надасте допомогу не тільки іншим дітям, але в першу чергу — своїй дитині.

6. Пам'ятайте, що ваша дитина унікальна

Будь-яка дитина хоче відчувати себе значущою, особливою і потрібною. Ви можете допомогти своїй дитині розвинути позитивні якості і в подальшому опира-тися на них. Коли дитина відчуває, що досягла чогось, і ви радієте її досягненням, підвищується рівень її самооцінки. А це, в свою чергу, змушує дитину займатися більш корисними і важливими справами, ніж вживання наркотиків. Уявіть, що буде з вами, якщо 37 разів на добу до вас будуть звертатися в наказовому тоні, 42 рази — в розпорядницькому, 50 — в обвинувачуваному?...

Цифри не перебільшені: такі вони в середньому у батьків, діти яких мають найбільші шанси стати невротиками і психопатами. Дитині необхідний відпочинок від наказів, розпоряджень, угод, , осуджень. Потрібен відпочинок і від яких би то не було дій і звернень!

7. Подавайте приклад

Алкоголь, тютюн і медичні препарати використовуються багатьма людьми. Звичайно, вживання будь-якого з вищевказаних речовин є законним, але тут дуже важливий батьківський приклад. Батьківську пристрасть до алкоголю і декларо-вану заборону на нього для дітей дає привід звинуватити вас у нещирості, в "подвійності моралі". Пам'ятайте, що ваше вживання, так званих, "дозволених" психоактивних речовин відкриває двері дітям і для "заборонених". Недосконалі, ми не можемо виростити зразкових дітей. Ну не можемо, не буває цього — і з вами не буде, якщо ви прагнете до ідеалу в дитині, а не в собі!

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ

Якщо ваші діти користуються Інтернетом, ви, без сумніву, турбуєтеся про те, як уберегти їх від неприємностей, які можуть підстерігати їх в подорожі по цьому океані інформації.

Хоча значна частина ресурсів Інтернету не може завдати шкоди дітям, розповсюдження матеріалів, призначених тільки для дорослих чи неприй-нятних з якоїсь іншої причини, може легко призвести до неприємних наслідків. Крім того, на жаль, зустрічаються люди, які намагаються за допомогою Інтернету вступати в контакт з дітьми, переслідуючи небезпечні для дитини цілі.

Можливі небезпеки, з якими пов'язаний доступ дітей до мережі Інтернет:

• Недопустимі матеріали. В Інтернеті дитина може зіткнутися з матеріалами, пов'язаними з сексом, що провокують виникнення ненависті до кого-небудь або спонукають до скоєння небезпечних або незаконних дій;
• Неприємності, пов'язані з порушенням законів або фінансовими втратами.

У дитини можуть обманним шляхом дізнатися номер вашої кредитної картки, і це спричинить фінансові втрати. Дитину, також можуть схилити до вчинення дій, що порушують права інших людей, що в кінцевому рахунку, призведе до виникнення у вашій сім'ї проблем, пов'язаних з порушенням законів;

• Розголошення конфіденційної інформації. Дітей і навіть підлітків можуть умовити повідомити конфіденційну інформацію. Відомості особистого характеру, такі як ім'я та прізвище дитини, його адресу, вік, стать, та інформацію про сім'ю можуть легко стати відомі зловмисникові. Навіть, якщо відомості про вашу дитину запитує заслуговуючи довіри організація, ви все одно повинні піклуватися про забезпечення конфіденційності цієї інформації;
• Проблеми технологічного характеру. За недогляд дитини, відкривши незрозуміле вкладення електронної пошти чи загрузивши з веб-вузла "небезпечний" код, у комп'ютер може потрапити вірус, "черв'як", "троянський кінь", "зомбі" або інший код, розроблений зі злим умислом.

Запобіжні заходи:

Поговоріть з дітьми. Перше, що необхідно зробити, — це пояснити дітям, що знаходження в Інтернеті багато в чому нагадує перебування в громадському місці. Багато небезпек, які підстерігають користувачів Інтернету, дуже схожі з ризиком, що виникають при спілкуванні з чужими людьми, і діти повинні розуміти: якщо вони не знають людину, з якою вступили в контакт особисто, це означає, що вони спілкуються з незнайомцем, що заборонено і в реальній, а не тільки у віртуальній дійсності.

Розробіть правила користування Інтернетом:

• Чітко поясніть дітям, відвідування яких веб-сайтів є прийнятним і якими правилами слід керуватися при користуванні Інтернетом. Наведіть зрозумілі і наочні приклади того, що слід шукати, і переконайтеся в тому, що діти звернуться до вас, якщо зіткнуться з не вселяючими довіри або сумнівними матеріалами;
• Паролі. Попередьте дітей про те, що вони не повинні нікому повідомляти свої паролі, навіть якщо людина стверджує, що є співробітником вашого постачальника Інтернет-послуг (наприклад представляється вашим провай-дером). Постачальник послуг Інтернету ніколи не буде питати, який у вас пароль;
• Розробіть "домашню" політику. Складіть список того, що можна і чого не можна робити будь-якому члену вашої сім'ї при використанні Інтернету.

Наприклад: не можна розголошувати інформацію особистого характеру. Поясніть дітям, що вони не повинні повідомляти своє прізвище, адресу, номер телефону або давати свою фотографію. Дитина ні в якому разі не повинна погоджуватися на особисту зустріч з "віртуальним другом " один без дозволу і присутності батьків. Не можна нічого купувати через веб-сайт, діяльність якого здійснюється через небезпечний сервер. Перед тим як зробити покупку, необхідно завжди питати дозволу дорослих;

• Слід або не допускати використання дитиною чату, або контролювати це заняття. Крім того, потрібно переконатися в тому, що обраний нею чат є керованими і підтримується заслуговуючої довіри компанією або організацією;
• Встановіть комп'ютер у приміщенні, що використовується всіма членами сім'ї, а не в кімнаті дитини. Це спростить контроль за перебуванням дітей в Інтернеті. Скористайтеся сучасними технологіями;
• Контролюйте вхідні та вихідні повідомлення електронної пошти своєї дитини. Знайомтеся з його "віртуальними друзями подібно до того, як ви знайомитесь з "реальними";
• Регулярно переглядайте журнал веб-браузера. З нього ви дізнаєтеся, які веб-сайти відвідували ваші діти і як часто вони це робили;
• Налаштуйте веб-браузер в режимі забезпечення безпеки.

Пам'ятайте!

Ці прості заходи, а також довірливі бесіди з дітьми про те, яких правил їм слід дотримуватися при використанні Інтернету, дозволять вам відчу-вати себе спокійно, відпускаючи дитину в пізнавальну і безпечну подорож по Всесвітній мережі.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ДИТИНУ

Соціальні мережі, ніби-то такі нешкідливі на перший погляд, несуть у собі серйозну загрозу.

Дитина, перебуваючи в соцмережах, настільки звикає до того, що його постійно оцінюють і зауважують, що в реальному середовищі йому важко. І або у нього настає депресія, або він цілком занурюється в мережу, відгороджуючись від світу. Дитина, вихована в соцмережах, не вміє розбиратися в людях, не здатна грамотно розмовляти і будувати діалог, не обтяжує себе такими почуттями, як співчуття.

НІЧОГО НЕ БУДЕ

У дітей стираються набагато більш важливі границі. Вони не відчувають відповідальності. Дитина може уявити себе в Мережі ким завгодно, показати тільки свої вигідні риси. Вона сама вибирає, з ким дружити, а з ким ні. І якщо щось одне не влаштувало , легко можна поставити в ігнор. І не треба нічого пояснювати.

Так само легко можна образити людину, принизити і розтоптати. І все це зійде з рук, та і сліз і переживань свого ворога дитина не побачить, їй не стане соромно.

Підростаюче покоління має занадто підвищений інтерес до соцмереж, але рідко уявляє собі наслідки надмірної відкритості та гіперкоммунікативности. Гонка за кількістю друзів, нерозбірливість в контактах, безвідповідальність і сумнівна обізнаність про privacy-налаштування профілів, як і благі наміри ведуть прямо в пекло, - упевнений засновник компанії «Лабораторія Касперського» Євген Касперський.

Схема далі починає розкручуватися самостійно. Залишимо за дужками, що сидять в соцмережах педофіли, маніяки, злодії. Про це написані трактати. Є загрози і страшніше. Нібито друзі кидають страшне і жорстоке відео. І всі дивляться. Потім з радістю коментують це.

Особливо сильно змінюється поведінка людини під впливом групи. Спрацьовує закон натовпу. Відбувається «отупіння» маси, зниження загального рівня інтелекту. Кожен окремо так би не вчинив, а в натовпі знімається особиста відповідальність за скоєне. А в підлітковому віці бажання бути прийнятим в групу однолітків сильніше будь-якої іншої потреби. Підліток автоматично відповідає своєму другові, а потім його підтримують ще 10 - 20 - 100, а іноді і тисячі йому подібних!

МАСШТАБИ КАТАСТРОФИ

Не знають, з ким «дружать»

Більше чверті дітей проводять в Мережі від 7 до 14 годин в тиждень - тобто близько одного-двох годин в день, кожна шоста дитина - від 14 до 21 години, кожен п'ятий - більше 21 години на тиждень. Частина цих дітей в прямому сенсі живуть в Мережі, проводячи онлайн по двоє або троє діб на тиждень. Більше 80% підлітків мають профіль у соціальній мережі, у кожного шостого з них - більше 100 друзів, 4% дітей мають понад 300 друзів у соціальній мережі.

Цікаві факти: 22% користувачів соцмереж від 16 до 24 років узагалі не знають людей, з якими вони «дружать». Немає ніякої гарантії, що приватна інформація з профілів і «стін» не потрапить в «неправильні» руки.

Фахівці вважають, що соціальні мережі повинні контролювати все, що розміщують користувачі, особливу увагу приділяти дітям. Але поки ні в кого немає ніякої відповідальності.

Поради батькам. Як захистити дитину від жорстокості в Інтернеті?

- З самого дитинства треба привчати до самостійності і відповідальності за свої вчинки, а головне - формувати здатність до співчуття і співпереживання.

- Прищеплюйте дитині моральні цінності тільки особистим прикладом, який навчить його бачити в кожній людині доброту.

- Обережно і коректно контролюйте, з ким дитина дружить, чим займається, що дивиться і читає. Обмежуйте час перегляду телевізора і комп'ютерних ігор. Але не прямим наказом чи забороною, а пропозицією інших цікавих занять, бажано активних і на свіжому повітрі. Нехай він рухається і відчуває радість від цього. Адже коли дитина сидить за комп'ютером, всі його фізичні навантаження полягають лише в русі мишкою по столу.

- Необхідно стежити, щоб гра на комп'ютері не підміняла реальне спілкування з однолітками та друзями.

- Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.

- Потрібно контролювати зміст ігор: виключати сюжети з насильством, жорстокістю, нездоровим азартом, окультно-сатанинської тематикою та іншими морально негативними темами

- Знайдіть для дитини заняття по душі, де він зможе дати вихід накопиченої енергії і отримає можливість самоствердитися і чогось досягти.

- Частіше розмовляйте з дитиною про його ставлення до різних соціальних явищ, інших людей, обговорюйте фільми і книги. Це заповнить культурний вакуум.

- Навчіть правильно реагувати на агресорів (не звертати уваги або перетворити відбувається в жарт і ін).

- Будь-якому підлітку потрібна ваша переконаність: «Ти - сильний!» Впевнена в собі людина не стане доводити свою значущість жорстокістю.